Наведено результати аналізу динаміки показників загальної та первинної захворюваності з класу хвороб системи кровообігу та, зокрема есенціальної гіпертензії серед військовослужбовців-учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. За допомогою математичних методів розраховано прогноз загальної захворюваності на наступні п'ять років. Зроблено висновки про необхідність активної профілактики, діагностики та лікування серцево-судинної патології з метою усунення можливих ускладнень серцево-судинної патології у військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Розглянуто необхідність вивчення проблематики щодо неінвазивної діагностики ангіоархітектоніки церебральних артерій. Детально описано аномалії розвитку "кола Візілія".

Викладено результати лікування 124-х хворих на персистуючу форму миготливої аритмії. Відновлення синусового ритму проведено за допомогою медикаментозної (моно- та комбінаційної терапії) й електроімпульсної терапії. Остання показала найбільший відсоток конверсії ритму. Доведено безпечність електроімпульсної терапії та показано позитивний вплив на механічну функцію лівого передсердя.

Висвітлено результати лікування кетостерилом 12-ти військовослужбовців із хронічним гломерулонефритом, сечовим синдромом у стадії хронічної ниркової недостатності II ступеня на фоні низькобілкової дієти (0,38 г/кг/сут. білка). Виявлено значне покращання параметрів нутритивного статусу, зниження вмісту продукту азотистого метаболізму безпосередньо після лікування та впливу місячного курсу кетостерилу на 16,7 %.

Відзначено, що призначення бета-лактамних антибіотиків у лікуванні неспецифічних захворювань бронхолегеневої системи призводить до розвитку дисбактеріозу кишечнику, що супроводжується змінами деяких показників неспецифічного захисту та імунологічних параметрів. Застосування харчового бакконцентрату окаріну в корекції дисбіотичних змін зазначеної категорії хворих покращує показники клітинної та гуморальної ланок системи імунітету.

Запропоновано метод комплексного лікування хворих на коловидне облисіння з використанням вітчизняного імуномодулятора "Ербісол" - небілкового комплексу органічних сполук негормональної природи, що виділений із ембріональної тканини великої рогатої худоби. В результаті комплексного лікування за запропонованою схемою досягнуто "повне виліковування" - у 61,8 % хворих, "значне покращання" - у 25,5 %, "покращання" - у 7,3 %, "без змін" - у 5,4 %. Рецидиви захворювання в ході диспансерного спостереження зареєстровано в 5,5 %. У всіх пацієнтів за даними імунограми відзначено зменшення порушень імунологічної реактивності, особливо її T-ланки.

На основі архівних документів і сучасної вітчизняної бібліографії розглянуто та науково обгрунтовано генезис вищої військово-медичної освіти в Україні.

Розглянуто проблему ймовірності використання вірусу натуральної віспи як агента біологічної зброї. Висвітлено стислу характеристику збудника, особливості його розповсюдження за різних умов, методи захисту населення та військ. Підкреслено необхідність підготовки медичного персоналу з питань швидкого виявлення, діагностики, специфічної профілактики натуральної віспи, ліквідації епідемічних осередків.

Зазначено, що досвід воєнних конфліктів показав, що поранення лицьової сторони черепа супроводжується не тільки ушкодженням лобно-базальних відділів мозку, але й значними руйнаціями кісток носа та щелеп, приротової порожнини та підщелепних залоз, судин, гілок трійчастого та лицьового нервів, привушних залоз, унаслідок чого утворюються зяючі дефекти, що в подальшому вимагають численних відновлювально-реконструктивних оперативних втручань. Запроваджено термін щодо визначення поняття "обширний дефект". Проведено аналіз методів пластики обширних дефектів тканин голови та шиї.

Наведено дані з епідеміології захворювань органа зору та його придатків серед населення України протягом 1992 - 2001 рр., вивчено вплив медико-соціальних факторів (економічних, антропоекологічних, популяційно-генетичних, організаційних) на рівні поширеності даного класу захворювань. Розроблено напрями реформування офтальмологічної служби та її нову організаційну модель (інтегративно-диференційовану). Показано високу ефективність нової організаційної моделі, впровадженої на території України.

Обстежено 35 хворих на мієломну хворобу з ураженням нирок, які знаходилися на лікуванні у Головному військовому клінічному госпіталі Міністерства оборони України, з метою вивчення впливу хіміотерапії на стан системи перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту.

Відзначено, що за десять років існування Українська військово-медична академія зробила чотири випуски військових лікарів загальної практики - сімейної медицини, які направлені у військові частини для організацій первинної медико-санітарної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України. Розглянуто захворюваність військовослужбовців Західного оперативного командування та звернено увагу на необхідність посилення підготовки з окремих розділів медицини лікарів загальної практики - сімейної медицини.

Проведено оцінку кількісних та якісних параметрів нормативної пайки курсантів; подано порівняльну гігієнічну оцінку фактичного харчування курсантів; обгрунтовано основні напрями корекції фактичного харчування курсантів.

Проаналізовано стан здоров'я кадрового складу військових частин Збройних Сил України, дислокованих на радіоактивно забруднених територіях, залежно від професійних факторів видів Збройних Сил і родів військ. Установлено особливості загальної захворюваності та захворюваності за окремими класами офіцерів і прапорщиків різних родів військ і видів Збройних Сил.

Проаналізовано дані з питань упровадження сучасних інформаційних технологій у діяльність медичної служби Збройних Сил США та деяких інших країн на воєнний час. Акцентовано увагу на важливості та необхідності інтенсифікації роботи в даній галузі у медичній службі Збройних Сил України.

Обгрунтовано для України актуальність проблем забезпечення доступності медичної допомоги, підвищення рівня її ефективності та забезпечення належного фінансування в процесі подальшого розвитку національного законодавства з питань охорони здоров'я, наближення його до міжнародних стандартів. Показано роль і місце медичної служби Збройних Сил України у практичній реалізації державної політики в зазначеній галузі. Доведено, що необхідність гармонізації національного законодавства та підзаконних актів із загальноєвропейським повною мірою стосується таких специфічних складових макросистем охорони здоров'я, як військова медицина і підготовка медичних кадрів.

Розглянуто ціннісні орієнтації особистості, особливості формування моральності у молодих військових лікарів - слухачів першого року навчання Української військово-медичної академії. Проаналізовано взаємозв'язок ціннісних орієнтацій і мотиваційно-потребної сфери досліджуваних з розподілом їх на відповідні групи. Визначено домінуючі ціннісні орієнтації як важливий компонент структури особистості.

Проведено дослідження захворюваності кадрового складу Збройних Сил України у порівнянні із захворюваністю населення України в цілому, а також частиною населення України чоловічої статі працездатного віку. Проведено порівняльну характеристику рівня захворюваності офіцерів і прапорщиків з рівнем захворюваності чоловіків такого віку, які не служать у лавах Збройних Сил України. Доведено, що збільшення звертань військових за медичною допомогою у порівнянні з цивільними чоловіками України працездатного віку, зумовлене, в основному, хворобами органів травлення, дихання, шкіри та підшкірної клітковини.

Проаналізовано досвід лікування 35-ти хворих з мієломною хворобою, які мають різні типи ураження нирок. Показано, що кожний тип мієломної нефропатії вимагає диференційованого індивідуалізованого лікування та максимально обережного призначення препаратів з урахуванням їх нефротоксичності й стану функції нирок на момент терапії.

Розглянуто проблеми організації експлуатації, технічного обслуговування і ремонту рухомої медичної та санітарної техніки у Збройних Силах України.